Сервіси Веб 2.0

 Історія математичних ребусів

Серед великої кількості логічних загадок досить розповсюдженими та популярними є математичні (числові) ребуси. Математичний ребус це завдання, в якому шляхом логічних міркувань потрібно розшифрувати значення кожного символу і відновити числовий запис виразу. Якісний ребус повинен мати єдину можливу розшифровку, хоча це правило дотримуються не завжди. 

Існує кілька різновидів математичного ребусу. Наприклад, в буквених ребусах кожною літерою зашифрована одна певна цифра. При цьому однакові цифри шифруються однієї і тієї ж літерою, а різним цифрам відповідають різні літери. Математичний буквений ребус називають криптарифмом, якщо в результаті шифрування отримуємо певну осмислену фразу. 

У математичних ребусах зашифрованих іншими значками, наприклад зірочками, кожен символ може позначати будь-яку цифру від 0 до 9. Причому, деякі цифри можуть повторюватися кілька разів, а інші зовсім не використовуватись. Такі ребуси, найчастіше, називають числовими або цифровими . 

Класичний приклад математичного буквеного ребусу на додавання, належить англійцю Генрі Ернсту Дьюдені (Henry Ernest Dudeney) . У 1924 році в червневому номері журналу "Strand Magazine " (наприкінці XIX століття сер Артур Конан Дойль писав Шерлока Холмса спеціально для цього видання) Дьюдени публікує ребус: SEND + MORE = MONEY. У перекладі з англійської мови ця фраза означає "шліть більше грошей" - лаконічний текст телеграми надісланій чи то студентом до батьків, чи то викрадачами з вимогою викупу. Єдиним рішенням ребуса Дьюдені є рівність : 9567 +1085 = 10652 . 

Математичний ребус - досить стара головоломка, винахідник її не відомий. Довгий час авторство помилково приписували американському шахісту Семюелю Лойду (Samuel Loyd). Однак англійський математик Девід Сінгмастер (David Singmaster) у своїй хронології математичних головоломок "Sources in recreational mathematics" (1993 рік) посилаючись на Віла Шортца (Will Shortz ) вказує на замітку "Multiplication problem where the letters for 1 - 0 spell Palmerston" в грудневий номері журналу " The American Agriculturist " за 1864 як перший друкований математичний ребус. 

Математичний ребус українською ще називають арифметичним, числовим або цифровим. В англійській мові також використовується кілька назв для позначення даного виду головоломок: Verbal arithmetic, Alphametics, Cryptarithmetic (Crypt - arithmetic) , Cryptarithm. 

Термін "crypt - arithmetic" був належить бельгійському композитору, автору багатьох головоломок Симону Ватрікванту (Simon Vatriquant) , який під псевдонімом "Minos " з 1931 року і до початку Другої світової війни публікував математичні ребуси в бельгійському математичному журналі "Sphinx". 

У 1945 році Алан Уейн ( Alan Wayne ) представив особливий вид математичного ребуса іменованого "doubly - true". Такий ребус складається зі слів, що позначають цифри або числа, які також є математичною рівністю . Наприклад: ДВА x ДВА = ЧОТИРИ (зашифровано 739 x 739 = 546121) . 

Пізніше, у 1955 році, Джеймс Хантер (James Alston Hope Hunter) в жовтневому номері газети "Toronto Globe and Mail" для позначення буквених математичних ребусів у яких букви утворюють осмислені слова чи фрази використовує слово "alphametic" . Не дивлячись на те, що з часом, все ж, більше прижилося слово "криптарифм" , Джеймса Хантера без перебільшення можна назвати "батьком" сучасного математичного ребусу , творцем найблискучіших математичних головоломок. 

Перша згадка про радянський математичний ребус, автору проекту "Ребуси українською" вдалося відшукати в книзі видатного популяризатора фізики, математики та астрономії, одного з фундаторів жанру науково-популярної літератури Якова Ісидоровича Перельмана "Занимательная арифметика. Загадки и диковинки в мире чисел" (1926 рік). В одній із глав автор пише: "Те , що я пропоную назвати арифметичними ребусами - цікава гра американських школярів , у нас поки ще зовсім невідома . Англійська назва гри " div - al - et " - скорочення від" division by letters ", тобто поділ за допомогою букв. Вона полягає в відгадуванні задуманого слова за допомогою вирішення задачі (на ділення) ... ". Пізніше, у 1939 році виходить невелика брошура «Арифметические ребусы» (серія "Дом занимательной науки") цілком присвячена цій математичної головоломці. 

У повоєнний час математичні ребуси регулярно публікують у радянських книгах , журналах і газетах ( "Наука и жизнь" , "Техника молодёжи" , "Юный техник") . Науково -популярний фізико-математичний журнал для школярів і студентів "Квант" практично в кожному номері радує своїх читачів новими математичними загадками. 

Наприкінці століття, розвиток обчислювальної техніки додав поштовх у дослідженні та розповсюдженні математичних ребусів. Математики і програмісти переклали на "плечі" персональних комп'ютерів рішення загадок і головоломок. Із зростанням популярності мережі Інтернет, з'явилися онлайн сервіси, які полегшують не тільки розв’язання математичних ребусів, але, навіть, їх створення.

Джерело: rebus1.com/ua