Технологія модульного навчання
Модульне навчанння — система навчання, яка є одним із видів особистісно-орієнтованого навчання та відрізняється від традиційної системи навчання цілями й завданнями, програмно-методичним забезпеченням, організаційними формами та ін.
Технологія модульного навчання в Україні застосовується як у середній школі, так і в у ВНЗ. Теоретичні засади модульного навчання розроблялися цілим рядом учених — Є. Сковіним, А. Фурманом, П. Третьяковим, І. Сенновським, М. Чошановим, М. Лазарєвим, А. Алексюком, К. Вазіною, П. Юцявичене, О. О. Огнев’юком та ін.
Спочатку модульне навчання було представлене як пакет навчальних програм для індивідуального опрацювання. Сьогодні програмно-методичне забезпечення навчально-виховного процесу включає граф-схеми (графіки) начальних курсів, наукові проекти навчальних модулів, сценарії модульних занять, міні-підручники та посібники, індивідуальні освітні програми самореалізації особистості. Усі ці компоненти взаємопов’язані.
Основні підходи до організації начального процесу у системі модульного навчання
- навчання з випереджальним вивченням теорії;
- вивчення матеріалу за допомогою дидактично виважених, змістовно пов’язаних і закінчених блоків-модулів;
- проблемний підхід до навчання;
- індивідуально-диференційований підхід;
- організація активної науково-пошукової діяльності учнів;
- програмованість навчання;
- технологізація навчального процесу та ін.
Переваги модульного навчання
- системність, логічність і комплексність підходу до побудови курсу;
- диференційованість;
- посилення мотивації;
- розвиток саморегуляції та самооцінювання учнів;
- зміна ролі педагога з інформаційно-контрольної на консультаційно- координаційну;
- гнучкість та варіативність;
- гарантованість запланованих результатів та ін.
Основним структурним елементом навчального процесу в системі модульного навчання є модуль.
Модуль (від лат. modulus— «міра») — самостійний, функціонально-орієнтований етап процесу навчання, що має власне програмно-цільове та методичне забезпечення.
Організаційною особливістю модульного навчання є те, що тривалість міні-модуля складає, на відміну від традиційного уроку, 25-30 хвилин. Тому впровадження модульної технології неможливе в межах одного шкільного предмета або паралелі.
Функціональний цикл навчального модуля складається з таких послідовних міні-модулів.
- Чуттєво-естетичний (Ч-Е)
Він не є обов’язковим. Його метою є створення психологічної, емоційної установки на вивчення нового, налаштування на співпрацю.
- Установчо-мотиваційний (У-М)
Під час цього міні-модуля визначаються перспективи вивчення теми, відбувається проектування навчальної діяльності; формується внутрішня мотивація до самоосвіти та саморозвитку.
- Змістовно-пошуковий (3-П)
Організується всебічне вербально-розумове та образно-графічне моделювання проблемно-діалогічного простору для навчального пошуку нових знань, повна мобілізація всіх можливих засобів пізнавальної діяльності.
- Контрольио-змістовий (оцінно-смисловий (О-С))
Моделюються ситуації перевірки ступеня оволодіння теоретичними знаннями та потреби їх практичного використання, проводиться проміжна рефлексія правильності та результативності навчання.
- Адаптивно-перетворювальний (А-П)
Сутністю міні-модуля є переконструювання й адаптація теоретичних знань до їх практичного використання.
- Системно-узагальнюючий (С-У)
Організується робота з узагальнення та систематизації особистих знань, набутих під час вивчення теми, з визначення їх місця в системі власних уявлень, шляхом тестування й складання знаково-графічних моделей (таблиць, схем, діаграм тощо).
- Контрольно-рефлексивний (К-Р)
Проводиться підсумкове оцінювання рівнів оволодіння знаннями, нормами та цінностями шляхом застосування спеціальної модульно-рей- тингової системи.
- Духовно-естетичний (Д-Е) (необов’язковий)
Метою цього міні-модуля є гармонізація взаємовідносин особистості з навколишнім світом через переживання, творча й духовна рефлексія.
Немає коментарів:
Дописати коментар