Міжнародна організація праці (МОП) оголосила 28 квітня Всесвітнім днем охорони праці для того, щоб привернути увагу світової громадськості до масштабів проблеми, а також до того, яким чином створення та просування культури охорони праці може сприяти зниженню щорічної смертності на робочому місці. Ідея проведення Всесвітнього дня охорони праці бере початок від Дня пам'яті загиблих працівників, уперше проведеного канадськими профспілками в 1986 році в пам'ять про працівників, які отримали травму та загинули на виробництві. У цей день більш ніж в 100 країнах світу проводяться заходи, спрямовані на привернення уваги громадськості до невирішених проблем охорони праці. В Україні цей День отримав назву «День охорони праці» і відзначається згідно з Указом Президента України від 18 серпня 2006 року № 685/2006 щорічно 28 квітня.
ЗВЕРНЕННЯ
Організаційного комітету з підготовки та проведення у 2018 році
заходів з нагоди Дня охорони праці в Україні
ШАНОВНІ КОЛЕГИ!
За ініціативи Міжнародної організації праці (МОП) з метою привернення уваги світової спільноти до питань охорони праці та смертності працівників на робочому місці щорічно 28 квітня, починаючи з 2002 року, понад 100 країн світу відзначають Всесвітній день охорони праці. Наша держава підтримала цю ініціативу і відповідно до Указу Президента від 18.08.2006 № 685/2006 визначила 28 квітня, як День охорони праці в Україні.
У 2018 році Всесвітній день охорони праці за рекомендацією МОП відзначатиметься під девізом „Захищене і здорове покоління”.
Одним з індикаторів розвитку суспільства є стан здоров’я населення, зокрема працюючого. За станом здоров’я окремої людини стоїть якість трудових ресурсів держави, продуктивність праці та обсяг валового внутрішнього продукту.
Психосоціальні ризики та стрес на робочому місці є одними з найскладніших питань у сфері охорони праці та здоров’я, актуальність яких загальновизнана для всіх країн, професій та працівників.
Стрес – фізична та емоційна реакція організму, яка виникає тоді, коли посадові обов’язки не відповідають здібностям, ресурсам і потребам працівника. Стрес на робочому місці не є виключно негативним явищем, проте надмірності (сильний, тривалий, регулярний) неприпустимі.
За офіційними даними EU-OSHA близько половини працівників у ЄС працюють в умовах стресу, а зростання кількості порушень, пов’язаних зі стресом на робочому місці, зумовлено поширенням гнучких і нестабільних форм зайнятості (72 % загальної кількості респондентів), надмірним навантаженням працівників (66 %), а також такими явищами, як моральне та фізичне насилля (59 %).
Результати досліджень, проведених в Європі та інших розвинених країнах, засвідчили, що стрес на робочому місці є причиною від 50 % до 60 % усіх втрачених робочих днів.
Питання психо-емоційного стану, у тому числі стресових ситуацій на виробництві стало предметом розгляду 34 Міжнародного конгресу з питань безпечної життєдіяльності та виробничої медицини, який проходив 27 - 30 жовтня 2015 року у м. Дюссельдорф (Німеччина).
У тривалій перспективі стрес на робочому місці може призвести до виникнення безсоння, емоційного занепокоєння, мігрені, хронічної втоми, депресії, алергії, захворювань опорно-рухового апарату, гіпертонії, виразкової хвороби шлунку, захворювань серцево-судинної системи, серцевого нападу, нещасного випадку та навіть самогубства.
Усі зазначені наслідки стресу на робочому місці негативно впливають на діловий імідж та конкурентоспроможність підприємства, а в грошовому еквіваленті призводять до значних фінансових втрат.
Протягом останніх років в Україні спостерігається тенденція до зниження виробничого травматизму. Так, за даними Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, у 2015 році порівняно з 2014 роком кількість нещасних випадків на виробництві зменшилась на 8,1 % (з 4999 до 4592), з них зі смертельним наслідком – на 6,3% (з 384 до 360). При цьому тривалий час зберігається ситуація, коли серед причин настання нещасних випадків друге місце посідають психофізіологічні причини (близько 23 % загальної кількості), до яких і належить стрес на робочому місці. Сьогодні українські працівники підпадають під дію стресу частіше через скорочення можливостей для отримання бажаної роботи, страх її втратити, суттєве зниження фінансової стабільності тощо.
У сучасних економічних, політичних і соціальних умовах, що склалися в Україні, важливо під час планування своєї господарської діяльноcті враховувати наслідки стресів, від яких страждають працівники, отриманих на робочому місці та за межами підприємства.
Захистити і зміцнити здоров’я, добробут і продуктивність як всього колективу, так і кожного окремого працівника неможливо без розуміння природи стресу і механізмів його впливу на людей та підприємство, а також без добре спланованої програми, яка пом’якшить його згубні наслідки і, що більш важливо, попередить їх.
Робоче місце одночасно є значним осередком психосоціальних ризиків і ідеальним місцем для їх усунення.
Вчасне розпізнання залежності стану працівника від стресу, який він отримав, може зберегти його життя або як мінімум здоров’я.
Стрес – це виклик не лише працівнику, але й усім, хто причетний до колективної праці. Управління стресом має стати основним пріоритетом як для роботодавців, так і для самих працівників.
Усвідомлюючи важливість порушеного питання, тривалу перспективу його вирішення, Організаційний комітет звертається до центральних і місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, роботодавців, профспілок, керівників і працівників підприємств, установ та організацій із закликом звернути увагу на необхідність проведення конкретних профілактичних заходів, спрямованих на запобігання стресів та їх потенційним наслідкам на робочому місці.
Організаційний комітет звертається до представників засобів масової інформації з проханням забезпечити всебічне висвітлення заходів, що відбуватимуться в Україні в рамках Дня охорони праці.
Оргкомітет
ОХОРОНА ПРАЦІ - ЦЕ ЗАХИЩЕНЕ ЖИТТЯ І ЗДОРОВ'Я НА РОБОЧОМУ МІСЦІ
Конституція України гарантує кожному право на належні безпечні та здорові умови праці.
В той же час сьогодні більше 27% людей працюють в умовах, які не відповідають встановленим санітарно-гігієнічним нормативам.
Майже половина працівників, які потребують засобів індивідуального та колективного захисту від шкідливих виробничих факторів, не забезпечені ними.
Передусім селяни, шахтарі, металурги, хіміки. Як наслідок, щороку професійні захворювання отримують близько семи тисяч працівників.
На підприємствах промисловості, транспорту, сільського господарства у небезпечному для людини технічному стані експлуатується 70-80% виробничих споруд, машин, механізмів. Результат - щоденно на виробництві гине 4 - 5 працівників, щороку 15 тисяч стають інвалідами праці.
Федерація профспілок України постійно домагається від держави посилення законодавчих гарантій безпечної праці та відповідальності роботодавців за охорону праці.
Профспілкові активісти здійснюють ретельний контроль за охороною праці на підприємствах у всіх регіонах. За вимогою профспілок тисячі постраждалих від нещасних випадків на виробництві, їх родини отримали належну грошову допомогу.
Боротьба профспілки за гідну працю - це захист твого життя та здоров'я!
Вимагай від роботодавців повного виконання заходів і правил з охорони праці.
Не знаєш своїх прав - звертайся до профспілки, Вона допоможе і захистить.
Немає профспілки у твоєму колективі - об'єднуйтесь і створюйте профспілкову організацію.
Це право захищається міжнародною організацією праці.
Не будь байдужим до своєї долі - знай права і вмій їх захистити! ГІДНА ПРАЦЯ - ЦЕ БЕЗПЕЧНА ПРАЦЯ.
Немає коментарів:
Дописати коментар